галоген
1галоген — галоген …
2ГАЛОГЕН — (греч., от hals соль, ginogmai рождать). Вещество, содержащее в себе соль, солерод. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГАЛОГЕН греч., от hals, соль, и gignomai, рождать. Солерод. Объяснение 25000… …
3галоген — галоид Словарь русских синонимов. галоген сущ., кол во синонимов: 7 • астат (3) • бром (3) …
4галогенӣ — [گلاگني] мансуб ба галогенҳо; чароғҳои галогенӣ чароғҳои ниҳоят равшани баъзе воситаҳои нақлиёт, ки дар таркиби газҳои онҳо газҳои аз галоген ҳосилшуда (одатан аз йод ё бром) низ ҳастанд …
5галогеніди — ів, мн. (одн. галогені/д, у, ч.). Сполуки галогенів з іншими, менш електровід ємними елементами …
6галогеніт — у, ч. Сіль із галогеніт іоном – однозарядним аніоном, що складається з атома галогену у ступені окиснення +3 і двох атомів Оксигену …
7галоген — halogenas statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. halogen vok. Halogen, n rus. галоген, m pranc. halogène, m …
8галогеніди — галогениды halogenides Halogenide сполуки, до складу яких входять одновалентні аніони галогенів. Солі галоїдних кислот: HF, HCl, HBr, HJ. Звичайно поділяються на солі слабкої флуоридної кислоти – флуориди і солі більш сильної хлоридної кислоти –… …
9галогенітний — а, е. Стос. до галогеніту. Галогенітний галоген …
10галогенідний — а, е. Прикм. до галогені/д …
11Галоген — м. см. галогены Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …
12галоген — галоген, галогены, галогена, галогенов, галогену, галогенам, галоген, галогены, галогеном, галогенами, галогене, галогенах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
13Галоген — …
14галоген — (2 м); мн. галоге/ны, Р. галоге/нов …
15галоген — Периодик системаның VII группасындагы химик элемент (фтор, хлор, бром, йод, астат) …
16галоген — див. галогени …
